По-перше, участь в Організації роботодавців надає власнику можливість вступати у відносини з державою ні як окремому суб’єкту, що має наслідком заповзятим відношенням з боку державних органів, а через легітимну, представницьку організацію, яка об’єднує інтереси деяких роботодавців, позиції яких держава просто ігнорувати в силу закону.  

По-друге, організація роботодавців як організація з визначеним Законом статусом має можливість захищати права та інтереси учасників у відносинах з профспілками, державними органами, органами місцевого самоврядування у сфері регулювання соціально-трудових та економічних відносин, при цьому Закон зобов’язує до таких взаємовідносин. 

По-третє, члени організації роботодавців мають право бути присутніми у наглядових радах органів соціального страхування обласного рівня, здійснювати вплив на формування політики. Також вони мають право бути делегованими до складу громадських колегій обласних державних адміністрацій, дорадчих органів при Кабінеті Міністрів України, Парламенті, Податковій адміністрації та ін. 

По-четверте,  відповідно до положень Закону України «Про організації роботодавців» органи державної влади зобов’язані брати участь в веденні колективних переговорів, що дає змогу застосувати положення, які відбиті у Генеральній угоді між органами державної влади, організаціями роботодавців та профспілками під час укладення колективного договору.Також фіксування в колективному договорі необхідних власнику – роботодавцю положень може мати бажані для власника наслідки. 

По-п’яте, організація роботодавців зможе надати допомогу своєму члену, під час необхідності організації навчання персоналу, пошуку ефективних засобів вирішення внутрівиробничих питань, управління підприємством з урахуванням його специфіки, вдосконалення системи профтехосвіти, навчання менеджменту, поліпшення умов праці, техніки безпеки та ін.